|
|
|
Наше життя:
Мистецтво - таланти - Поезія - Красилич Галина Павлівна -
Віршики
дітям | |
|
Українська ментальність
Санкт-Петербурга |
|
|
ЖАБЕНЯТКО"Ум, ум, ум!" -
Співа воно в болоті.
"Ум, ум, ум!" -
Щовечора в роботі.
"Бре-ке! Ке-ке! Ке-ке!
Над вигоном лунає.
"Бре-ке! Ке-ке! Ке-ке! -
Щось зелено-оке
І що в ночі там робе?
А в день що поробляє?
На чому спить? Що любе?
Що їсть? І де буває?
Одне я добре знаю:
З'їдає шлідників!
Бороне на корню
Врожай від ворогів!..
"Бре-ке! Ке-ке! Ке-ке! -
Усіх попереджає.
"Бре-ке! Ке-ке! Ке-ке! -
Про дощик сповіщає.
Спасибі, жабенятко!
За все тобі спасибі!..
Хоч ти іще малятко,
Та - помічник в садибі!...
* * *
ЧАЙНИК-НАДЗВИЧАЙНИКЛиш вода почне кипіти
Й парувати, я свистіти
Стану безперервно!
Адже достеменно
Звісно, що шалено
Я люблю поїти чаєм, -
Цим напоєм незвичайним, -
І гостей, і хазяїв.
Чаю випив - наче з'їв
Борщ і кашу, і узвар...
Чай - то щедрий Божий дар!
От тепер уже і меду
Купувати вам не треба!
Як заварите чебрець
З золотавим звіробоєм,
Кожен скаже: "Молодець
Довгоносий співунець,
Ароматнішим напоєм
Всіх так щедро напоїв!
Аж підлікував неначе...
Вже не треба й лікарів.
Не пили ви чаю краще!.."
От який я чайник!
Чайник-надзвичайник!
* * *
КОЗЕНЯКозенятко кучеряве,
Доки слухалося мами,
Було чемне і гарненьке,
Все пухнасте, чепурненьке.
Як іде те козенятко,
Обмина й мале горнятко!..
Делікатно п'є водицю, -
Не підходить до криниці,
Щоб бува там не втопитись...
Але якось налетіли
Горобці на їх подвір'я...
Враз пилюку закрутили
Й подалися на узгір'я...
Козеня - за ними скоком!
Лівим боком, правим боком
Поскакало з перескоком!
Ніжки бриком в різні боки!..
Перш калюжі обминало,
Але раптом десь упало:
Зачепило камінюку
І - шубовснуло в грязюку!...
Покачалось на пісочку,
Пострибало по горбочку,
Напилося біля броду...
Та й... упало з мосту в воду!
Проповзло крізь верболози,
Де не ходять чемні кози...
І прийшло все в реп'яхах!
Та таке брудне... Аж страх!
Мекекає коза:
Чи то мій син?.. Чи?.. Бозна...
Сторінка:[1][2][3] |
|
Технології
